B общественном транспорте, утренним рейсом,
(Такая картина давно всем известна),
Прижавшись друг к дружке стоят пассажиры,
По стойке, что «Смирно!» -- вам скажет служивый.
Упитанным дядькой, (весь, как бы из теста),
Огромное в транспорте занято место.
А рядом с гигантом, плюгавенький, лысый,
Росточком не вышел, худой, словно спичка,
Лишь транспорт немножечко притормозил,
Соседу он на ногу вдруг наступил…
Но дядьку огромного не разозлило
И глядя на лысого, лишь удивило.
«Чего это ты?» -- прогремело внезапно.
Повинный, успел про себя только ахнуть,
Но, что произнёс, было, как на духу:
«Чего это я?!Сам понять не могу!»
Сказал, не со страху, ведь, что интересно,
По жизни, плюгавенький, знал своё место!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
